Новини

Враховуючи численні звернення до мене осіб, з числа працівників різних сфер та галузей, із питаннями правильного звільнення їх із займаних посад та виконанням робіт, особливо у період дії карантинних заходів через поширення коронавірусної хвороби COVID-19, я вирішив дати відповідь на зведені Ваші запитання та спробую допомогти Вам у них розібратися.

Так, за загальним правилом, право працівника на власне звільнення передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України. Нормами даної статті визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Тобто, не залежно від так званого факту «не підписання» поданої заяви на звільнення роботодавцем, однак лише за умови реєстрації заяви на звільнення у канцелярії роботодавця (при відмові роботодавця зареєструвати – надіслати заяву через відділення поштового зв’язку із описом-вкладенням), на 15-й день після вказаної події, працівник може на роботу вже не виходити.

В свою чергу, після настання вищезазначених подій, роботодавець, у останній 14-й день після отримання заяви працівника, зобов’язаний видати Наказ про звільнення працівника саме за ст. 38 КЗпП, довести його до відома працівника, нарахувати та здійснити усі належні працівнику виплати (заробітну плату, компенсацію невикористаних відпусток), а також внести відповідний запис до трудової книжки працівника та видати цю книжку працівнику під його особистий підпис.

Якщо ж роботодавець не згоден звільняти працівника взагалі, або ж звільняє, але не на підставах, вказаних статтею 38 КЗпП, а в Наказі та у трудовій буде вказана інша підстава, як типу: прогул, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі, невиконання працівником обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, то такий працівник має можливість звернутися до органу, що розглядає трудові спори. У випадку доведення факту правопорушення, в тому числі невірного формулювання причин звільнення працівника (тут вже без допомоги адвоката не обійтись), то роботодавець буде змушений змінити формулювання й виплатити працівнику:

  • вихідну допомогу;
  • середній заробіток, за час затримки виплати;
  • завдану працівнику моральну шкоду;
  • витрати на правову допомогу та ін.

Таким чином, проаналізувавши норми КЗпП України, очевидно, що жодного застереження на право працівника бути звільненим, при умові попередження роботодавця працівником за 2 тижні, у них не міститься, в тому числі введеним карантином або обмежувальними заходами, пов’язаними із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отож, знайте про свої права, вільно ними користуйтесь, однак не зловживайте! ))

Будьте здорові!

З повагою, адвокат Роман Люлик!