Моя практика

Досить вдалим виявився для моєї адвокатської практики початок цього нового року. Суд своїм рішенням визнав незаконними та скасував постанови державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, якими зобов’язано стягнути кошти з боржника на суму майже 200 000,00 грн., а також виконавчий збір.

Але про все по порядку. У жовтні 2019 року, до мене звернувся клієнт, проблемна ситуація якого полягала у наступному:

У 2016 році, підприємство, на якому керівником була особа, яка звернулася до мене за правовим захистом, ввозило з-за кордону до України транспортні засоби – мотоцикли, у кількості 51 одиниці. Водночас, за результатами проведеного митного огляду, митниками було виявлено незадекларовані директором підприємства у митній декларації товари. Це були зношені автозапчастини, які продавець мотоциклів помістив у контейнер, без відома покупця.

Але доблесні працівники Вінницької митниці, на той час, Міндоходів, склали на директора підприємства протокол про порушення митних правил та скерували справу до суду.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року у справі №127/11432/16-п, директора підприємства було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 121 204 грн. 37 коп., з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил.

Також судом було стягнуто з директора підприємства на користь Вінницької митниці ДФС відповідно до ст. 519 МК України витрати, пов`язані із зберіганням товару на складі митниці в сумі 71 126 грн. 82 коп.

Судове рішення у даній справі набрало чинності 27.10.2016 року.

Вже починаючи з 2018 р. виконавчою службою було відкрито виконавчі провадження про примусове виконання постанови у справі № 127/11432/16-п, прийнятої Апеляційним судом Вінницької області 27.10.2016 року про порушення митних правил, на загальну суму 192 331,19 грн., без врахування витрат на виконавче провадження.

Під час нашої зустрічі із клієнтом, його позиція зводилася до того, що оскільки він не знав про Товари, які містилися у контейнері та, відповідно, були незадекларовані, він є невинуватим у вчиненні правопорушення, а отже необхідно скасувати Постанову Апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року у справі №127/11432/16-п.

Проаналізувавши надані обставини справи, я дійшов висновку, що строк для оскарження Постанови Апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року є пропущеним більше ніж як на 3 роки, а отже шансів для поновлення строку на касаційне оскарження у нас не було.

Водночас, я пообіцяв клієнту ознайомитися із матеріалами справи та надати остаточні висновки з вирішення ситуації, яка склалася.

Детально ознайомившись із матеріалами справи, я виявив, що у мене, як адвоката, наявні підстави для скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень, а у мого клієнта з’явилася можливість заощадити власні кошти у розмірі 192 331,19 грн., без врахування витрат на виконавче провадження.

Так, з матеріалів виконавчих проваджень слідувало, що постановами державного виконавця від 04.12.2018 року було повернуто виконавчі документи стягувачу - Вінницькій митниці ДФС на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути накладено стягнення).

У даних постановах було зазначено, що повернутий стягувачу виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 04.03.2019 р.!

Однак, лише 08.08.2019 року, тобто із пропуском відведеного часу більш ніж 5 місяців (5 місяців, Карл!), Вінницька митниця ДФС повторно пред`явила виконавчі документи до виконання.

Незважаючи на це, державною виконавчою службою було відкрито виконавчі провадження та прийнято постанови про арешт майна позивача та про стягнення виконавчого збору.

Саме на виявлені мною вказані вище порушення було акцентовано увагу суду при зверненні із позовною заявою про скасування постанов про виконавче провадження.

І вже спочатку Вінницький окружний адміністративний суд 02.12.2019 р. своїм Рішенням по справі 120/3360/19-а частково задовольнив мій позов, поданий від імені мого клієнта, скасувавши одну із двох постанов про відкриття виконавчих проваджень, а згодом і Сьомий апеляційний адміністративний суд 16.01.2020 р. остаточно поставив крапку в цій історії, оскільки скасував останню постанову про відкриття виконавчого провадження, а також всі супутні постанови про накладення арешту на кошти та майно боржника, з підстав пропущення Вінницької митницею ДФС строків на повторне пред`явлення виконавчих листів до виконанння.

Відтак, я залишився задоволений власною справою, ну а мій клієнт – збереженими коштами :)

Отож, якщо у Вас виникли складнощі із державними органами і Вам потрібна кваліфікована юридична допомога – звертайтеся за номером, який вказано у контактах даного сайту!

З повагою, адвокат Роман Люлик!