Як часто, при укладенні навіть незначних договорів, ви перевіряєте повноваження особи, яка підписує правочин?
А яким чином ви пересвідчуєтеся, що це саме та чи інша особа, ПІБ якої вказано у документі?
А за яких обставин ви дозволите собі розкіш скористатися допомогою юриста при укладанні договорів?
От і я вже маю клієнта - підприємство, керівні органи якого звикли довіряти партнерам, адже самі вважають себе добропорядними.
І уклало дане підприємство угоду (з післяплатою) на поставку іншому підприємству граната свіжого, єгипетського (!) на суму майже один мільйон гривень.
І того ж дня передали покупцям гранат (нагадаю - свіжий, єгипетський).
А коли вже збігли всі дедлайни по оплаті товару, підприємство-постачальник виявило, що покупці і не збираються оплачувати гранат, адже їх керівник, який, нібито, підписав угоду... помер два роки тому.
Залишається відкритим питання: "Що то був за фантом, який підписав договір?
А хто ж з'їв той гранат свіжий, єгипетський?
Ну і вже зовсім цікаво - з кого стягувати мільйон, якщо на фірмі і одежини немає, щоб стягнути?
Чи не було б ̶д̶е̶ш̶е̶в̶ш̶е̶ доречніше одразу скористатися послугами юриста??(риторичне, можна не відповідати).
P. S. Після подання мною, в інтересах підприємства, заяви про вчинення кримінального правопорушення за ст. 190 (шахрайство) та 358 (підроблення документів) Кримінального кодексу України, правоохоронні органи навіть не знайшли підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тому, як завжди, довелося навіть самий перший крок розпочинати із ̶н̶а̶к̶о̶в̶а̶л̶ь̶н̶і̶ Ухвали суду про примусове зобов'язання працівників поліції розпочати досудове розслідування