Верховний Суд України, досліджуючи обставини цивільної справи №461/2328/16-ц, не погодився із винесеними у даній справі рішеннями судами попередніх ланок, які задовольнили позов Львівської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, лише на тій підставі, що позивач не приймав рішень про надання ділянки у власність особі, яка продала розташований на ній будинок, тобто ділянка вибула з володіння територіальної громади поза її волею.
При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду зробив наступні правові висновки:
- Особа, яка набула право власності на нерухомість, розміщену на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, набуває право власності на ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення;
- Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування такою ділянкою(ч.1,2 ст.120 ЗК).
В даному випадку, ст. 120 Земельного кодексу України кореспондується із ст. 377 Цивільного кодексу України, яка має тотожні тлумачення.
Таким чином, перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права власності на об’єкт нерухомості.